Тема уроку Гр. Тютюнник «Вогник далеко в степу». Робота над текстом
Мета урокуВчити учнів розуміти і бачити сюжет твору, певну послідовність подій, що відбуваються в певному часі і просторі, аналізувати вчинки персонажів, обставини, в яких ці герої діють, стежити за долею героїв. Вдосконалювати вміння виразно читання опису природи. Утверджувати в дитячих серцях доброту, правду, милосердя, вміння співпереживати, не бути байдужим до всього, що трапляється в житті. Виховувати почуття любові до мови
Методи і прийоми Розповідь учителя. Індивідуальне опитування (повідомлення учнів), виразне читання, бесіда
Обладнання Фотографії Гр. Тютюнника, твори письменника, малюнки учнів до твору «Вогник далеко в степу»
Тип уроку Урок засвоєння вивченого матеріалу
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань учнів
1.Організація класу.
Учитель: Вітаю всіх! Перш, ніж ми поринемо в повоєнні часи на сторінках художнього твору і побачимо «вогник в степу», давайте пригадаємо, з творчістю якого письменника ми почали знайомитися, що нам відомо про нього і які твори вже прочитані нами.
Тож почнемо. Хто такий Григір Тютюнник, чому про нього казали: «Григір Тютюнник – це Григір Тютюнник. Такого у нас не було і ніколи не буде», а про його твори, що «...уже в самих назвах є щось таке, що змушує замислитись над істинним в житті, над першооснов ним, першопричинами»?
2. Повідомлення учнів.
Кілька учнів по черзі, доповнюючи один одного, розказують життєвий і творчий шлях письменника, згадуючи про сумні і світлі події в житті письменника, зачитують із зошитів слова митців про Гр. Тютюнника, намагаються пояснити змістовність назв творів письменника, докладніше зупиняються на прочитаних «Сито, сито...» і «На згарищі».
Водночас інші 4 учня виконують письмову роботу, яку здають по закінченню доповідей однокласників:
1-й учень знаходить яскраві художні деталі в уривку з оповідання «На згарищі» на стор. 451 підручника і визначає їх роль у розкритті ідейного змісту твору (протез Федора Несторовича – свіже нагадування про війну, разючим контрастом до цього є безпам’ятство, загальна байдужість; розчавлена грушка – несумісність цієї малої несправедливості з тим великим сумом, що огорнув учителя, і водночас випадкове свідчення доброти і чуйності героя)
2-й учень також знаходить яскраві художні деталі в уривку з оповідання «На згарищі», але на стор. 454 підручника і теж визначає їх роль у розкритті ідейного змісту твору (жаби в напівзруйнованому колодязі – неможливість повернення в минуле і безсилий гнів людини на свою долю; червоні комахи-сонечка на тлі блідої стіни неіснуючої вже хати – хвилинний спалах спогадів, блаженне почуття власної сили й молодості, гармонії в житті)
3-й учень визначає подвійну композиційну роль пейзажу в оповіданні «На згарищі» на стор. 454 (опис початку грози – зіставлення і контраст двох часових вимірів)
4-й учень теж визначає подвійну композиційну роль пейзажу в оповіданні «На згарищі», але на стор. 458 (стихання негоди – очікування спокою в природі контрастує з нерозрядним сумом людини, яка втратила у житті надто багато)
3. Підсумки.
Учитель: Дякуємо всім, хто виступив перед нами і розказав цікаві факти із біографії письменника. З усіх повідомлень, що ми зараз почули, можна зробити висновок, що найбільше письменника тривожила проблема морального здоров’я суспільства, духовних основ народу, збереження його історичної пам’яті. Як справжньому митцеві, що усвідомлював свою місію, йому боліла кожна понівечена людська доля і доля всього українського народу. В цьому він продовжував традиції своїх славних попередників – Шевченка, Франка, Довженка, - ставлячи на сторожі правди своє слово.
ІІ. Мотивація навчання учнів.
- Вступне слово вчителя, оголошення теми, мети і завдань уроку.
Учитель: Сьогодні ми з вами продовжимо знайомитися з творами Гр. Тютюнника, а саме з повістю «Вогник далеко в степу». Ми з вами будемо вчитися бачити і розуміти сюжет твору, певну послідовність подій, що відбуваються в певному часі і просторі, спробуємо аналізувати вчинки персонажів, обставини, в яких ці герої діють, встановимо причиново-наслідкові зв’язки між подіями в повісті, простежимо за долею героїв. Крім того ми вдосконалимо вміння виразно читати описи природи. Посіємо в свої серця доброту, правду, милосердя, вміння співпереживати, не бути байдужим до всього, що трапляється в житті.
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу.
- Робота над текстом повісті «Вогник далеко в степу».
а) значення назви повісті, тема і ідея твору:
Учитель: Почнемо ми, як годиться, з назви твору. Вдома ми повинні були письмово розкрити зміст назви повісті Григора Тютюнника «Вогник далеко в степу», визначити тему і ідею твору. Давайте перевіримо вірність ваших міркувань.
Учні зачитують власні трактовки і розуміння назви повісті, порівнюють схожість і правильність своїх міркувань.
Учитель: Молодці! Ви вірно зазначили, що ця повість значною мірою автобіографічна. Як і її герой, Григір першого повоєнного року прийшов у ремісниче училище, а закінчивши його, працював на заводі слюсарем. А сама повість про дітей війни, які дочасно подорослішали у важких випробуваннях і шукали свого місця в новому, мирному, житті. І, як завжди в Тютюнника, це твір про людяність і доброту, а герої повісті – підлітки, що склали не один життєвий екзамен, навчилися безпомилково вгадувати навіть уміло замасковані фальш, лицемірство, підступність, а також одразу відчувати непоказну, зовні не афішовану доброту.
б) бесіда за змістом повісті:
Учитель: З ваших зауважень я зрозуміла, що всі ви прочитали повість. Яке враження на вас справила вона? Хто з героїв найбільше запам’ятався? Чим саме?
Учні діляться своїми враженнями, розказують про персонажів, які запам’яталися і чим саме.
Учитель: А хто може сказати, події яких років описані в повісті? Прочитайте рядки, що підтверджують вашу думку.
Учні зауважують, що в повісті описуються перші повоєнні роки і зачитують рядки з повісті, в яких бачать підтвердження власних думок.
Учитель: Як жилося людям в перші повоєнні роки? На прикладі кого автор показує важкі умови життя в цей період?
Учні розказують про образи тітки Ялосовети і Павла, від імені якого ведеться розповідь в повісті, зачитують рядки з тексту.
Учитель: Як ми познайомилися з директором ремісничого училища? Що можна сказати про цю людину? Доведіть свої міркування цитатами з тексту.
Учні розказують, при яких обставинах Павло і разом з ним читачі знайомляться з директором, описують, як вони його уявляють, зачитують рядки з його описом.
Учитель: Хто були учнями ремісничого училища? З ким із них ми постійно будемо зустрічатися протягом повісті?
Учні відповідають на запитання
Учитель: Розкажіть про першу зустріч хлопців-ремісників з майстром? Як ви гадаєте, чому директор запросив саме Федора Демидовича вчити п’яту групу, якій навіть прізвисько дали?
Учні виказують свої міркування, хто просто зачитуючи рядки з тексту із здогадками учнів і поясненнями директора училища, хто намагається побачити між рядками думку автора.
Учитель: Всі ви молодці. Але хто спробує пояснити, чому письменник зобразив майстра таким зовнішньо непривабливим?
Учні виказують свої міркування.
- Читання оповідання учнями
Учитель: А тепер, будь ласка, давайте почитаємо. Знайдіть і прочитайте, намагаючись голосом передаючи настрій, такі уривки з повісті:
- знайомство учнів із незвичайними інструментами;
- розмова діда Штокала з хлопцями;
- опис вогнища, яке розкладали хлопці по дорозі до училища;
- опис зимової природи.
3. Бесіда за прочитаним
Учитель: Молодці, всі хто читав зуміли передати настрої, описані в уривках. А тепер, поки ми з вами побесідуємо за прочитаними уривками, Мишко розставить на дошці ваші малюнки, які ви намалювали вдома за змістом повісті «Вогник далеко в степу», за порядком зображених на них епізодів повісті. Всі інші скажіть мені, будь ласка, чому незвичайні інструменти викликали щасливу радість у дітей? Яким показаний дід Штокало в прочитаному епізоді? Що символізує вогник у степу з прочитаного уривка? Яке навантаження несе на собі опис природи? Навіщо автор вводить пейзажі в твір?
Учні відповідають на запитання.
Учитель: Дякую всім. Давайте подивимося на дошку. Мишкові було неважко справитися із завданням розставити малюнки в хронологічному порядку. Ви тепер зможете, спираючись на ці зорові підказки, переказати повість цілком чи зупинитися в переказі на зображеному епізоді. Хто бажає спробувати розказати по першому малюнку?
Один із учнів переказує уривок повісті, зображений на першому малюнку.
4. Підсумки уроку. Оцінювання
Учитель: Молодці! Сьогодні наш урок був дуже насичений. Ми з вами познайомилися із героями повісті Гр. Тютюнника «Вогник далеко в степу», розглянули обставини, в яких жили і діяли герої, почали простежувати послідовний розвиток характерів і подій в творі. Побули справжнісінькими акторами радіо, виразно читаючи уривки. Всі сьогодні попрацювали добре і більшість з вас отримали оцінку.
(учитель оголошує, обґрунтовуючи, оцінки)
ІУ. Домашнє завдання
Учитель: Вдома вам треба буде підготувати письмово порівняльну характеристику трьох Василів, дібрати цитати. Ще раз дякую всім за плідну роботу. До побачення.
|