Тема уроку Пантелеймон Куліш. „Орися”. Зображення селянського побуту старожитньої України. Фольклорна основа твору.
Мета уроку Познайомити учнів з творчістю письменника, показати позитивні якості характеру його героїв, поетизацію образу Орисі, звернути увагу на фольклорну основу твору. Удосконалювати вміння учнів з виразного читання діалогу за дійовими особами.
Методи і прийоми Розповідь учителя. Індивідуальне опитування (повідомлення учнів), виразне читання, бесіда.
Обладнання Портрет П. Куліша, твори письменника, зошити.
Тип уроку Урок вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАННЯ УЧНІВ
1.Організація класу.
2. Оголошення теми, мети і завдань уроку.
3. Розповідь учителя і учнів про письменника Пантелеймона Куліша. Мотивація навчальної діяльності.
Вступне слово вчителя: Діти, сьогодні у нас цікава подія: ми починаємо знайомство з новим оповіданням, яке, я сподіваюсь, не залишить байдужим нікого з вас. У кожного тексту твору є автор – людина, яка зробила часом найзвичайнісінькі факти важливими, цікавими та повчальними. Погляньте на портрет чоловіка, про якого йде мова. Це – Пантелеймон Куліш, український письменник, який написав і видав багато своїх творів, написаних рідною, українською, мовою. Ваші однокласники згодилися допомогти мені в проведенні уроку. Вони підготували повідомлення про дитячі роки Пантелеймона Куліша.
Учень: Народився майбутній письменник у 1819 в Чернигівській губернії, в родині старого козацького роду. Непосидючий і запальний, малий Панько дуже любив вечірні години, коли все, натомлене і спокійне, ніби готувалося до сну. Оскільки старша сестричка Леся знала багато цікавих казок, переказів, легенд, то хлопчик очікував цих оповідок вечірньої пори як свята. I скільки в його уяві малювалося фантастичних картин під враженням почутого — аж дух захопдювало!
Учениця: Не менш цікаво було і з мамою Катериною, яка дуже любила пісні і майстерно їх виконувала. Пряде або шиє, чи ще якусь хатню роботу виконує, все співає. Скінчиться одна пісня, вона починає іншу. Або й донька Леся, пораючись коло мами, теж вплітає свій голос у мамину пісню. Як тут втриматись? Панько давай і собі підтягувати.
Учень: Став підростати, то вже сестричці з’явився клопіт: навчити Панька грамотіі. Але рідні були вкрай вражені здібностями хлопчика, бо він надзвичайно швидко навчився і читати, і писати, і задачки розв’язувати. Але найбільшу втіху він мав від книжок. Інколи навіть силоміць його відривали від книжки, а то міг би й цілий день за нею просидіти. Це було неабияке захоплення, зважаючи на його
непосидючість та емоційний характер.
Учениця: Та ось велике горе прийшло на хутір Кулішів. Померла сестричка Леся, а за нею - мама. Тяжко журилися батько й син. Батько дуже любив свого сина, тому не захотів ділити почуття ні з ким, і не захотів одруживатися вдруге, бо дуже боявся, що мачуха виявиться злою і не замінить синові рідної мати. Самотній, без материнської уваги, Панько часто навідувався на сусідній хутір до вже літньої Уляни Терентіївни Мужиловської, яка з ніжністю і ласкою ставилася до сироти. Часто давала йому читати російських письменників, серед яких особливе захоплення викликав Пушкін. Це так впливало на його творчу уяву, що він сам почав писати вірші, навіть склав свою збірочку та все просив дорослих послухати його твори.
Учень: Йшли роки, треба було десь далі навчатися. Навчався він у Воронезькому повітовому училищі, куди його щодня відвозив і забирав наймит. Вчився добре, і батько вирішив прилаштувати сина писарчуком у повітовому суді. Та не про це мріяв Панько!
Учениця: Панькові минуло 14 років, коли він вступив до Новгород-Сіверської гімназії. Там він вперше црочитав твори Гулака-Артемовського, Квітки-Основ’яненка і був дуже вражений найперше тим, що читав твори рідною мовою, тією мовою, якою Леся розповідала свої казки, а мама співала пісні.
Учитель: Так і виріс Пантелеймон Куліш і написав багато творів, серед яких найкращими є роман „Чорна рада” та оповідання „Орися”, з яким ми сьогодні і познайомимося докладніше. Вдома ви повинні були прочитати його.
ІІ. СПРИЙНЯТТЯ І ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
- Словникова робота за підручником. Пояснення незрозумілих слів, виразів з тексту.
Учитель: В оповіданні, коли читали, ви зустріли нові, незнайомі вам, слова і вирази. Давайте з’ясуємо їх значення:
сотник – особа, що очолювала військову сотню козаків та була начальником у селі чи місті;
крутиус – в тексті вживається в значенні шибайголова;
поваба – звабливість, чарівність;
левада – огороджене або обкопане місце для сінокосу й випасання худоби, знаходиться недалеко від садиби або в кінці городу;
значний – знатний, багатий і відомий серед людей;
паніматка, панотець – так у давнину за народним звичаєм діти величали батьків;
позолити – намочити на кілька годин у розведеній водою золі білизну, щоб краще відкис бруд і легше було прати;
платтє – білизна, насильні речі;
повітка – покрите соломою піддашшя на двох стовпах, другим кінцем оперте на покрівлю стайні;
манівець – бездоріжжя, їзда не по дорозі;
залога - в тексті оповідання вживається в значенні засідка;
герць - в тексті вживається в значенні вигравання конем;
настільник – скатертина;
пуга - в тексті оповідання вживається в значенні батіг;
челядь - в тексті вживається в значенні дружина князя, слуги та воїни;
кармазин – сукно малинового кольору й одяг, пошитий з нього;
прач – дерев’яна товста, не широка, але довга (до 80 см) дошка з ручкою, під час прання нею били білизну;
заполоч – кольорові бавовняні нитки для вишивання;
осауленко – син осаули;
Гетьманщина – Лівобережна Україна з Києвом, що була в складі Росії від 1667 року, мала власний уряд на чолі з гетьманом, скасована за наказом Катерини ІІ в 1764 році;
порахував - в тексті вживається в значенні врахував, зважив на щось;
дружина - в тексті оповідання вживається в значенні весільні гості.
Учитель: Щоб краще уявити собі значення цих слів і запам’ятати їх, складіть, будь ласка, по одному реченню з кожним з них.
(учні усно складають речення і озвучують їх)
- Бесіда за питаннями.
Учитель: А тепер давайте поспілкуємося за змістом оповідання „Орися”. Чим вам сподобався вам цей твір?
- Яка слава про Орисю йшла по Вкраїні?
- Як ставився Таволга до своєї доньки? (Знайдіть і зачитайте відповідні місця в тексті).
- Що ви дізналися про Таволгу?
(учні відповідають на запитання)
3. Робота за текстом.
Учитель: Що ж, як я зрозуміла, всім вам сподобалося це оповідання. І тому вам не знадобиться багато часу, щоб скласти план твору. Дайте, будь ласка, назву кожному розділу оповідання і запишіть у зошит.
(учні пропонують назви розділів і записують у зошит)
Учитель: Ви вже звернули увагу, що в творі є багато описів природи – пейзажів. Запишіть будь ласка, в зошити визначення пейзажу.
(учні знаходять і зачитують визначення в підручнику,
потім записують у зошит)
Учитель: А тепер давайте знайдемо у тексті пейзажі, зачитаємо ті, що найбільш вразили вас.
(учні зачитують уривки з тексту)
Учитель: Розкажіть, як ви уявляєте картини намальовані письменником.
(учні малюють усні картини на основі зачитаних уривків)
Учитель: А хто зможе сказати нам, що таке легенда? Чи можете ви сказати, що в оповіданні „Орися” використано легенду? Доведіть, що оповідка, розказана дідом, є легендою.
(учні дають визначення легенди і доводять,
що оповідка про турів і є легенда)
Учитель: А тепер давайте трошки попрацюємо самостійно. Мовчки перечитайте уривок від слів: „Немало ж, видно, здивувався і козак...” до слів: „ ... коли ж гукає його старий Грива”. І підготуйте, будь ласка, переказ цього уривку близько до тексту (для цього треба якомога більше запам’ятати слів, словосполучень і речень).
(кілька учнів переказують уривок)
Учитель: Що ж, оповідачі у нас виявилися пречудові. А як у нас справи з акторами? Давайте проведемо невеликий конкурс на кращого актора. Для цього треба прочитати діалог між Гривою та козаком за дійовими особами. Хто найкраще прочитає свою роль, дістане шанс покращити свою оцінку або заробити її.
(учні вибирають читців, яка виразно читають діалог, і вибирають
між ними переможців)
Учитель: Молодці. Як на мене, всі читці – справжні актори. Вони змогли вжитися в ролі і дуже виразно виконали завдання. А хто мені скаже, ким виявився молодий вершник і чому у він приїхав на хутір Таволги?
- Як справдився сон Орисі?
(учні відповідають на запитання)
- Оцінювання.
Учитель: Всі сьогодні попрацювали добре. Більшість з вас отримали сьогодні оцінку. (учитель оголошує, обґрунтовуючи, оцінки)
ІІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Учитель: Вдома вам треба буде підготувати переказ легенди про золотих турів. Прочитати самостійно твори Марка Вовчка „Сестра”, „Два сини”, „Дев’ять братів і десята сестриця Галя”.
- Дякую за роботу...
|